Ліберіка

   Існують люди, для яких кожен ранок – особливий, тому що саме з ранкової кави вони починають свій новий день. Саме кава спроможна за лічені хвилини підняти на ноги й добряче зарядити позитивом, або ж ввести в стан повного розслаблення і зняти усі тривоги й втому після важкого робочого дня. Протягом останніх восьми десятиліть  лікарі й вчені зі всього світу сперечаються щодо користі кави, хоча й в останні роки аргументи на користь тих хто був «за» стали переважати. Але потрібно відзначити, що пити потрібно саме якісну натуральну каву й не зловживати кількістю випитих чашок в день.

   На сьогоднішній день сортів кавових зерен існує дуже багато і вони поділяються за ботанічними й територіальними ознаками. Найвідомішими у світі комерційними сортами кави є звісно арабіка  (Coffea Arabica) и робуста (Coffea Canephora), їх знають усі любителі й гурмани в світі.

   Ліберіка зі своєю значимістю займає почесне третє місце серед відомих сьогодні науці сортів кави, але на сьогоднішній день вона не набула такого попиту як робуста чи арабіка, тому й не така поширена. Її, здебільшого, використовують тільки в деяких країнах, де вона росте. На превеликий жаль цей вид кави не підходить до експорту. Левова частка врожаю забирається на кондитерську промисловість і лише незначний відсоток саме на кавове виробництво.

   Хоча враховуючи той факт, що вона не набула промислового значення її, все ж таки, не варто не до оцінювати. Ліберіку цінують саме за насичений аромат, завдяки якому вона включається в обов’язковому порядку до елітних сумішей, що відомі усьому світі. Аромат даного виду настільки сильний та насичений що навіть арабіка поступається їй, причому у кілька разів.

   Перша згадка про цей сорт кави з’явилася ще триста років тому, але свою популярність він отримав лише в двадцятому столітті. Батьківщиною ліберіки є африканська держава Ліберія, а в теперішній час він вирощується та широко застосовується на Шрі-Ланці, Індонезії, Філіппінах та деяких інших країнах.

   Ростуть кавові дерева починаючи від екватора і аж на північ, але знайти їх на плантаціях не так уже й просто. Тільки 2% території на цілому світі призначені для вирощування кавових дерев сорту ліберіка. Заслуги з відкриття даного кавового сорту належать відомому біологу Адаму Афцеліусу, учню великого Карла Лінея, який в XVIII столітті провів ретельний аналіз культури та виявив особливості даного сорту.

Переваги ліберіки

   Ліберіка має відмінні зовнішні характеристики і вважається найкрасивішим кавовим деревом в цілому світі. Воно сягає в довжину близько 10 й більше метрів та має велике красиве листя, що схоже на опахало. Іноді можна зустріти дерева висотою навіть до 18 метрів. Кавові ягоди ліберіки мають рівну витягнуту форму і в розмірі перевищують арабіку майже в два рази. Одне кавове зерно досягає в довжину 3-4 см, а в ширину — 1-1,5 сантиметра.

  Окрім цього, ліберіка приваблива своєю невибагливістю. Дерева ліберіки досить стійкі до несприятливих факторів та ідеально ростуть при високій температурі і підвищеній вологості. Ліберіка надзвичайно стійка до різних захворювань, які часто вражають кавові дерева. Також вона не боїться ніяких комах. Єдину небезпеку для кави ліберіка становить іржастий грибок. Проте з точки зору обробки вона дуже економна і не вимагає ніяких додаткових чи особливих затрат.

  Як не крути розведення ліберіки вважається не надто вигідним заняттям, так як вона не здатна порадувати великим урожаєм. Також вона не може похвалитися пречудовим смаком. Напій, зварений із зерен ліберіки, виходить слабеньким і порожнім. Саме тому в чистому вигляді ліберіку ніколи не використовують. Напій виходить зовсім не міцним, частка кофеїну становить від 0,7 — 2,4%. Занадто гіркий водянистий напій навряд чи припаде до душі якомусь кавовому гурману, навіть незважаючи на чудові якості аромату.

  Хоча ліберіка не вживається в чистому вигляді, вона досить затребувана при купажуванні сумішей. З неї виходять розкішні бленди, родзинкою яких є незвичайний аромат ліберіки. Проте через різкий гіркий смак і навіть в суміші її рекомендується додавати зовсім небагато, щоб не зіпсувати оригінальний смак напою.

 Завдяки використанню в кондитерській і кавовій промисловості, ліберіку продовжують активно вирощувати, хоч і не у таких об’ємах, як арабіку чи робусту.